Розробка методики дослідження технологічних та експлуатаційних характеристик формуючих інструментів станів гарячої прокатки

Анотація

Показано, що при проведенні досліджень, які направлені на визначення впливу технологічних та експлуатаційних характеристик формуючих інструментів на їх ресурс, використовують досить велику кількість показників. Враховуючи те, що вихідні дані містять інформацію за різні періоди досліджень, то виникає необхідність перевірки можливості об'єднання різних вибірок в одну для можливості формування статистичних гіпотез. Зазначено, що для визначення можливості об’єднання вибірок експлуатаційних характеристик прокатних валків за різний термін часу доцільно розглядати два варіанти підходів: 1 − якщо для аналізу даних потрібно використання функцій розподілу випадкової величини, наприклад, для ймовірнісної оцінки ресурсу валків, то в цьому випадку необхідна наявність однорідності двох вибірок, тобто рівність функцій розподілу; 2 − якщо для аналізу даних достатньо використовувати лише статистики випадкової величини (середнє значення аналізованої величини, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації), наприклад, при розгляді кількості установок за період експлуатації валка, то в цьому випадку можна використовувати методику перевірки гіпотези про рівність середніх значень довільної величини. Перевірку гіпотези про однорідність двох вибірок рекомендується виконувати  за наступною методикою: вся в сукупність з двох вибірок поділялася на інтервали, потім у двох масивах по цих інтервалах визначається кожна вибірка окремо і обчислюється критерій перевірки гіпотези по залежності, що враховує обсяг першої та другої вибірок; частоту в інтервалі для першої та другої вибірок; кількість інтервалів розбиття сукупної вибірки. Для перевірки гіпотези про вид розподілу рекомендується використовувати критерій Колмогорова, послідовність обчислень при використанні цього критерію наступна: вибірка розбивається на інтервали та визначається експериментальне накопичені частоти; розраховується теоретичне накопичення частоти виходячи з пропонованого виду розподілу, параметри якого розраховані за вихідними даними; визначається максимальна різниця між накопиченими теоретичними  та експериментальними частотами у відповідному інтервалі; обчислюється параметр Dmax= (mт- mе)/n, а потім критерій = Dmax √n. За відповідними таблицями для критерію визначається ймовірність P(λ) того, що гіпотетична функція розподілу не суперечить вибірковим даним.